Виконані вправи надсилайте на адресу sinkevic532@gmail.com
17.
03.23
Урок
53 - 54
Тема.
Життєпис Галини Пагутяк. Життя знедолених людей в оповіданні «Потрапити в сад»
1.
Опрацювати
матеріал за покликанням https://svitliteraturu.com/_ld/13/1388_jpg2pdf.pdf,
зробити конспект
2.
Ознайомитися зі змістом оповідання «Потрапитив
сад» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=vg9tOer5N64&t=9s&ab_channel=Youcan100%25%D0%A2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D1%88
3. Домашня робота: читати підручникУкраїнська література 11 клас стор. 243-244
17.
03.23
Урок
52
Тема.
Внутрішня свобода ліричного героя Ю. Андруховича в поезії «Астролог». Поетика
постмодернізму.
1.
Перегляньте
відео урок Внутрішня свобода ліричного героя Ю. Андруховича в поезії «Астролог». Поетика
постмодернізму за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=A3zl1XWXSoc&t=92s&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD
, зробіть конспект
2.
Послухайте поезію «Пісня мандрівного спудея» за
покликанням https://www.youtube.com/watch?v=Mc7yevMz2Dc&ab_channel=%D0%BC%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%96
, зробіть паспорт поезії
3.
Перевірте паспорт твору за покликанням https://dovidka.biz.ua/iurii-andrukhovych-astroloh-analiz/,
доповніть свою роботу
4. Домашня робота читати підручникУкраїнська література 11 клас стор. 242
15. 03.23
Урок 51
Тема. Життєпис Юрія Андруховича. Творчість, що не знає приписів ї заборон, - провідний мотив поезії «Пісня мандрівного спудея»
1. Перегляньте відео урок Життєпис Юрія Андруховича. Творчість, що не знає приписів ї заборон, - провідний мотив поезії «Пісня мандрівного спудея» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=A3zl1XWXSoc&t=92s&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD , зробіть конспект
2. Послухайте поезію «Пісня мандрівного спудея» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=tBN7Aq_SwbA&ab_channel=%D0%BC%D1%96%D0%BC%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%81%D1%86%D1%96, зробіть паспорт поезії
3. Перевірте паспорт твору за покликанням https://dovidka.biz.ua/pisnia-mandrivnoho-spudeia-analiz/, доповніть свою роботу
4. Домашня робота читати підручникУкраїнська література 11 клас стор. 241
10.03.23
Урок 49 -50
Тема. Література елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова, популярна Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 1990-х років, його риси. Проза, есеїстка
1. Перегляньте відео урок Література елітарна, вишукана, високохудожня. Література масова, популярна за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=-ZW5XxQud3k&ab_channel=MONUKRAINE , зробіть конспект
2. Домашня робота : опрацювати матеріал підручника стор.239-240
09.03.23
Урок 48
Тема. Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст… З’ява нового літературного покоління. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм.
1. Перегляньте відео урок Історико-культурна ситуація наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст… З’ява нового літературного покоління. Стильове розмаїття, експериментаторство, пошуки нових форм за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=8ZytxiRZgqs&ab_channel=MONUKRAINE, зробіть конспект
2. Підготуйте коротку розповідь про опрацьований вами матеріал
09.03.23
Урок 47
Тема. ЛРК. Ознайомлення з життям та творчістю В. Голобородька
1. Опрацюйте матеріал
Життя і творчість В. Голобородька.
ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
(07.04.1945)
Народився Василь Іванович у селі Адріянопіль на Луганщині у селянській родині. Закінчивши українську семирічку, пішов продовжувати середню освіту в російськомовну школу. Про свій початок дорослого життя поет так розповідав кореспонденту журналу «Україна»: «1964-го я вступив до Київського університету імені Т. Г. Шевченка й рік навчався на філологічному факультеті. Потім склалося так, що в театральному інституті Володимир Денисенко набрав режисерську групу й у ній не виявилося жодного, який би знав українську мову, був причетний до нашої культури. Отоді Сергій Параджанов і порадив йому запросити навчатися мене. Я згодився. Однак в університеті не розрахувався, до інституту не перевівся. Після співбесіди походив з місяць на навчання й побачив, що там немає науки, що то ремісниче училище, яке готує ремісників. Поверхово і швидко. Університет я покинув, бо не відбував трудової практики в колгоспі, а то було страшніше за академне успішність — відраховували одразу ж. Подав заяву за власним бажанням та й розрахувався, а з 1966 року поновився в Донецькому університеті — на другому курсі...
Та не втримався Василь і тут. Бо «надія української літератури», як назвав поета на V з’їзді письменників України Олесь Гончар (1966), став незручним для периферійного університету: Голобородько висловлювався проти русифікації, проти того, що на українському відділенні переважна частина лекцій читалася російською мовою. Крім того, Василь активно пропагував серед студентства заборонену працю І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»... Та й вірші його були якісь не такі... В цей час не без відома КДБ була «зарізана» і його перша збірка віршів, яку подав В. Голобородько в одне з київських видавництв. Таким чином, за всіма ідеологічними критеріями того часу молодий поет став небезпечним для правовірного керівництва Донецького університету в багатьох відношеннях. А дещо пізніше трапилось таке: у 1970 році в Парижі цей самий відкинутий на батьківщині рукопис був виданий книжкою. Таке явище було нонсенсом у тогочасній радянській дійсності: раз друкують за кордоном — значить ворог... З того часу і почалася Василева внутрішня еміграція, яка затягнулася майже на двадцять років. Двадцять років замовчування й офіційного невизнання. Та ім’я поета випурхнуло за залізні радянські ґрати: у 1983 році в Югославії була видана антологія світової поезії, яка мала назву «Від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька». Збірник знайомив читачів Європи з предтечами поезії ХХ століття — По, Геббелем Уїтменом, Фетом, Бодлером, Норвідом, Малларме, Верленом, Хопкінсом, Лотреамоном, Рембо, Лафаргом, а також з творами поетів ХХ століття «від Рабіндраната Тагора до Василя Голобородька».
Можна тільки уявити, яким стало життя нашого поета-земляка по цей бік залізної брами. Постійний нагляд «компетентних органів», натяки односельців на те, що продався за долари. А поет не одержував ні копійки за свої твори, бо його твори видавались у безпорадних видавництвах... Важкі це були часи для В. Голобородька. Виключений з Донецького університету, повернувся у рідне село, працював на шахті, потім у радгоспі. В Україні перша збірка поета «Зелен день» видана у 1988 року тиражем всього тисячу примірників. Але цього було досить, щоб вона стала літературним явищем.
Згодом, у 1990 році, київське видавництво «Молодь» подарувало читачам ще одну збірку поета — «Ікар на метеликових крилах».
У своїх віршах Василь Голобородько не шукає прямої відповіді на пекучі проблеми буття, його поезія — це своєрідний погляд на людину «з середини, в матеріалі національної психіки й чуттєвості, ожилих та оновлених архетипах народної художності» (І. Дзюба).
Тож оцінюючи поетичне слово В. Голобородька, непересічність творчого акту, вслухаємось у високий політ авторової душі. Не будемо поспішати з миттєвими висновками, а перечитаємо написане, поміркуємо над ним.
Теорія літератури
Верлібр (фр. verslibre), або вільний вірш — вірш, у рядках якого може бути довільна кількість наголошених і ненаголошених складів. Частіше без рими, необов’язковою є однакова кількість наголосів у рядках; відсутні одноманітні повторювані стофи, але вірш має свій власний ритм. Такі риси наближають вірш до прози.
2. Послухайте поезію «Наша мова» https://www.youtube.com/watch?v=mOsdoozBLGY&ab_channel=%D0%90%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%97%D0%9D%D0%9E%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8,
3. Зробіть паспорт поезію, використовуючи інформацію
В. Голобородько про мову.
«За теорією Уорфа та Сепіра, кожен народ відображає дійсність через свою мову і культуру, тому дійсність у кожній мові різниться між собою, є унікальною в порівнянні з іншими мовами.
Мова як якесь дерево: то воно насінина, то дерево. Так і якісь комплекси уявлено згортаються у зернину і можуть тривалий час у такому вигляді перебувати в мові. Намагаюся у міру своїх сил і спроможностей відшукати таке явище, як от-от поглине смерть, і знову дати тому слову прорости у рясне, квітуче дерево».
Тема: висловлення почуття любові, пошани до рідної мови, яка «проспівана у Пісні», «записана у Літописі».
Ідея: уславлення ролі мови, її значимості у житті нашого народу; гордості українців за свою мову.
Основна думка: мова — це існування нації; кожний українець повинен пишатися своєю мовою — милозвучною, пісенною, образною.
Жанр: патріотичний і філософський вірш.
Художні особливості поезії.
Тавтологія: «проспіване у Пісні».
Епітет: «пісенні слова».
03.03.23.
Урок
46
Тема.
Поезія Стуса – зразок «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні
сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого….»
1.
Перегляньте
відео урок Огляд його життя й творчості Василя Стуса за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=_wBBmgZ-St8&ab_channel=MONUKRAINE,
зробіть конспект
2.
Послухайте
поезію «Господи, гніву пречистого….» за
покликанням https://www.youtube.com/watch?v=YwNBtZDlztc&ab_channel=OlhaRiaba
, зробіть літературний паспорт поезії (перевірити правильність виконаного
завдання можна тут https://dovidka.biz.ua/gospodi-gnivu-prechistogo-analiz/
)
3.
Послухайте
поезію(«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»
https://www.youtube.com/watch?v=23pxmsoO9Dg&ab_channel=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C,
зробіть літературний паспорт поезії
(перевірити правильність виконаного завдання можна тут (https://dovidka.biz.ua/kriz-sotni-sumniviv-ya-ydu-do-tebe-analiz/
)
4.
Домашнє
завдання: одну з поезій вивчити напам’ять
03.03.23.
Урок
45
Тема.
Василь Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності.
Загальний огляд його життя й творчості.
1.
Перегляньте
відео урок Огляд його життя й творчості Василя Стуса за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=F4_KwDqs2sE&ab_channel=MONUKRAINE , зробіть конспект
2.
ТЛ.
Екзистеційні ідеї в художньому творі. Опрацювати матеріал - підручник стор.236
Доповнити конспект за покликанням
https://www.ukrlib.com.ua/dic/show.php?w=59
3.
Опрацювати
матеріал підручника стор. 234-235
4.
Домашнє
завдання переглянути документальний
фільм Справа Василя Стуса, підготувати відгук
24.02.23.
Урок
44
Тема.
Контрольна робота. Літературне «шістдесятництво».
Митець і суспільство. (тести)
1. Виконайте тести Літературне «шістдесятництво». Митець і суспільство за покликанням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=2710070
24.02.23.
Урок
43
Тема.
РМ. Портретний нарис про Марусю Чурай
1. Згадайте
Що таке портрет?
Яке його значення у художньому творі?
Чи розкриває портрет внутрішній світ людини?
На що ви перш за все звертаєте увагу при знайомстві з людиною? При
подальшому спілкуванні?
2. Запам’ятайте
Портретний
нарис — це художній аналіз особистості, побудований на дослідженні
різних її сторін: моральної, інтелектуальної, творчої і т. ін.
Мета нарису — виявити цінності героя, смисл
його життя. На конкретних прикладах потрібно показати ті особливості характеру,
які допомагають героєві цієї мети досягти. Необхідно виділити найбільш значущу,
стрижневу рису вдачі героя, виразно й емоційно про неї розповісти. Потрібно
викликати до героя інтерес, змусити замислитися над його долею.
У тексті портретного нарису можуть поєднуватися всі типи мовлення.
В основу має бути покладено розповідь про людину: її долю, обставини життя.
Обов'язковим є її словесний портрет або його елементи. Портрет у
нарисі — лише засіб розкриття внутрішнього світу людини.
3.. Опрацюйте пам'ятку «Як написати
нарис»
Як написати нарис
Підготовча робота
-
Якнайбільше дізнатися про
героя майбутнього нарису: його долю, життєві цінності, риси вдачі, досягнення,
плани на майбутнє.
-
Обміркувати головну думку
нарису.
-
Визначити в житті героя період, епізод або вчинок, який яскраво
виявив його риси характеру, цінності, ідеали.
-
Обміркувати послідовність
викладу інформації.
Наприклад:
1. Перше враження.
2. Портрет героя.
3. Що я про нього дізнався.
4. Що він розповів про себе.
5. Як такі люди змінюють наше життя.
Алгоритм роботи
Скласти
й записати на чернетці орієнтовний план нарису.
Скласти
й записати опис зовнішності героя. Через портрет увиразнити важливі риси
характеру.
Розповісти про епізод (вчинок), у якому характер героя нарису
виявився найвиразніше.
Скласти
оцінку героєві нарису, його вчинкам, досягненням (можливо, помилкам).
Підвести читача до висновку: у чому цю людину можна й треба
наслідувати, чого слід берегтися й уникати.
Редагування нарису
Виправити
помилки.
Переконатися,
що дотримано вимог стилю.
4. Ознайомлення зі зразками
портретних нарисів
5.
Написання портретного нарису «Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа…»
Зразок нарису
Якою видається нам Маруся? Це дівчина, яка мала дар від Бога: не
тільки співати й складати пісні, а й кохати, бути щирою та чистою: «Красива я
була, правда? Схожа на свою матір. Смілива я була, правда? Схожа на свого
батька. Співуча я була, правда? Схожа на свій народ».
Напевне, ці рядки чи не найкраще розповідають нам про Марусю
Чурай. Її називають у романі Ліни Костенко голосом, піснею й душею народу.
Вона, напевне, такою і є.
На долю дівчини припадає багато випробувань, життя зрештою
надламує її душу, вона ніби втрачає свій голос, втрачає здатність жити легко й
радіти життю, але душевна чистота залишається з Марусею до останніх її днів.
Маруся Чурай — не просто вродлива дівчина, вона — натура творча, а
тому особлива. Донька Гордія та Горпини Чураїв увібрала в себе все краще, чим
наділені були її батьки, увібрала в душу, у свій талант усе краще й від рідного
народу.
Але доля геніїв нашого народу, як правило, нелегка. Не раз людська
підлість, заздрість, підступність, користолюбство нищили людські долі, топтали
ніжний цвіт почуття. І через це пройшла Маруся: безвольний коханий Григорій
Бобренко під впливом хижої й владолюбної матері залишає дівчину і обирає
багачку. Маруся, що чекала Гриця з походу, зберігаючи йому кришталеву вірність,
у розпачі звертається у своїх піснях то до Бога, то до людей, то до зрад-ливця
— коханого, але долі повернути не може. Через трагічну помилку отруєний Гриць помирає,
а Марусю присуджено до страти. В останній момент безнадійно закоханий Іван
Іскра привозить помилування від самого гетьмана Богдана Хмельницького. Чураївна
залишається живою, але душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним,
а тлінна оболонка довго на сім світі не затримається, бо тіло без душі — ніщо.
Та вічно молодими, нев'янучими, свіжими залишаються її пісні, як і
трагедія любові, вилити в них. Це саме та мить геніального осягнення, коли суто
особисте, інтимне стає всезагальним, вселюдським, а краса душі і почуття
сприймається на висотах національної культури.
Одна із багатьох, і, в той же час, одинока Маруся Чурай…
17.02.23.
Урок 41- 42
Тема. Історико-фольклорна
основа історичного роману у віршах.
"Маруся
Чурай"
Теорія
літератури: роман у віршах
1. Опрацювати
матеріал підручника Українська
література 11 клас (с. 215-220), основне законспектувати;
2. Переглянути
відео з теми уроку
https://www.youtube.com/watch?v=_a3qYXIJFjQ&ab_channel=MONUKRAINE
https://www.youtube.com/watch?v=90EkOQ4GWLc (зміст твору та наліз)
3. Домашнє завдання: Випишіть з тексту роману цитати, що характеризують Марусю Чурай, Галю Вишняківну, Бобренчиху, Грицька Бобренка, Івана Іскру.
10.02.23.
Урок 40
Тема. Позакласне читання. Інтимна лірика Ліни Костенко
І. Актуалізація опорних знань
Експрес-опитування:
1. Коли і під якою назвою було видано її першу поетичну збірку?
(1957 рік -
“Проміння землі”)
2. Назвіть збірку поетичних творів Ліни Василівни, яка після виходу отримала
схвальні відгуки ще одного поета-шістдесятника Василя Симоненка?
(Збірка “Мандрівки серця”,
що стала мистецькою подією 1961 року. Тоді на авторські вечори сходилися юрми
людей, спраглих справжньої лірики, а не ідеології.)
Звертаю увагу на те, що
відтоді минуло півстоліття. Вже начебто й немає тієї цензури, яка розсипала
збірки Ліни Василівни, змушуючи писати до шухляди протягом 16 років. Та після
активних
70-80-х років Ліна Костенко знову друкувалася небагато, не брала участі в
публічному літературному житті й далі залишалася зі своєю «стратегію
споглядання» мовчазним авторитетом сучасної української літератури, яка ніяк не
могла вийти поза навички мислення категоріями минулої епохи. Писала книжку про
Чорнобильську трагедію.
Тема кохання є невичерпною,
бо безмежним є духовний світ людини. Кажуть, здатність до любові є мірилом
людської душі. Почуття любові, як ніяке інше, прагне висловлення, але не
кожному випадає нагода стати слухачем найсокровеннішої сповіді. Спробуймо її
почути та намалювати в уяві картину.
(Звучить пісня Ольги Богомолець на слова Ліни Костенко “Осінній
день березами почавсь”) https://www.youtube.com/watch?v=81rg-LUr3Ro&ab_channel=OlhaBohomole%C4%87
Осінній день березами почавсь.
Різьбить печаль свої дереворити.
Я думаю про тебе весь мій час.
Але про це не треба говорити.
Ти прийдеш знов. Ми будемо на
«Ви».
Чи ж неповторне можна
повторити?
В моїх очах свій сум
перепливи.
Але про це не треба говорити.
Хай буде так, як я собі велю.
Свій будень серця будемо
творити.
Я Вас люблю. О як я Вас люблю!
Але про це не треба говорити.
Послухайте поезію “ І
знову пролог“, які почуття викликає дана поезія https://www.youtube.com/watch?v=j1vp8ZON1hY&ab_channel=AtreJane
Маю
день, маю мить, маю вічність собі на остачу.
Мала щастя своє,
проміняла його на біду.
Голубими дощами
сто раз над тобою заплачу.
Гіацинтовим сонцем
сто раз над тобою зійду.
Ми з тобою такі
безборонні одне перед одним.
Ця любов була
схожа на таїнство перших причасть.
Кожен ранок був
ніччю. Кожна ніч була передоднем.
Кожен день був
жагучим чуттям передщасть.
А тепер... Що
тепер? Моє серце навіки стерпне.
На пожежах печалі
я пам’ять свою обпалю.
Якби знав ти, як
солодко, нестерпно,
і як спочатку я
тебе люблю!
Вірші про кохання завжди важко аналізувати. Досить оригінально висловився з цього
приводу літературознавець, дослідник творчості Ліни Костенко, В’ячеслав
Степанович Брюховецький:
«Як
говорити критикові про таку лірику? Як «розшифрувати» її чаруючі диференціали почуттів? Яким
інтегралом «стиснути» цей непіддатливий
логічному аналізові вир пристрастей? Найкраще — читати самі вірші».
Отже, читаймо любовну лірику поетеси. У ній розкривається вся краса душі Ліни
Костенко, у чиєму поетичному голосі поєдналися, здається, несумісні речі:
жіноча таємничість, незбагненність, емоційність, розвихреність і філософська
глибина, рельєфність та ясність думки. Можна ще довго говорити про Ліну
Костенко, бо незабутнє враження справляють її поезії.
Та про який би твір ми не говорили, бачимо, що перед нами справжній лірик, у
якого так майстерно поєднується мудрість і пристрасть, чарівна легкість і
глибина, роздуми й узагальнення. І все це заради людини, заради її майбутнього.
Тож не стримуйте в собі шляхетних поривань, створюйте умови, у яких ваші душі
та серця співатимуть. Живімо в злагоді й любові!
10.02.23
Урок 39
Тема. "Недумано, негадано..." - інтимна
лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. "По сей
день Посейдон посідає свій трон...": мотив єднання людини зі світом
рукотворної краси (мистецтво) і природою. Потреба наповнювати життя прекрасним.
Зв'язок з античною міфологією. Пошуки справжнього щастя. Здатність людини протистояти
дрібному й бачити величне"
1. Опрацювати
матеріал підручника Українська
література 11 клас (с. 212-215), основне законспектувати;
2. Одну з
поезій (на вибір) вивчити напам'ять;
3. Перегляньте відеоурок з теми за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=30aJdfrOHj4&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD,
зробіть аналіз поезій (для перевірки https://dovidka.biz.ua/nedumano-negadano-lina-kostenko-analiz/,
https://dovidka.biz.ua/analiz-po-sey-den-poseydon-posidae-sviy-tron/)
https://www.youtube.com/watch?v=vV29S9lKKYo
https://www.youtube.com/watch?v=eH8mWJilPrU
4. Письмово виконайте завдання (А. Б, В) зі с. 215.
03.02.23.
Урок 38
Тема. Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю . «Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера»
1. Перегляньте відео урок Ліна Костенко. Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=EZ7zrqfjHho&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD, зробіть конспект
2. Перегляньте відео урок Страшні слова, коли вони мовчать», «Хай буде легко. Дотиком пера», зробіть літературний паспорт поезій (для перевірки https://dovidka.biz.ua/strashni-slova-koli-voni-movchat-analiz/, https://dovidka.biz.ua/hay-bude-legko-dotikom-pera-analiz/)
3. Домашнє завдання: стор 209-212Українська література 11 клас
27.01.23, 03.02.23
Урок 36-37
Тема. Григір Тютюнник. Коротко про письменника і його творчість. "Три зозулі з поклоном". "Вічна" тема "любовного трикутника" в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищаєїї душу
Теорія літератури: художня деталь
1. Опрацювати матеріал
підручника Українська література 11 клас (с.
203-206), основне законспектувати;
2. Перегляньте
відеоуроки з теми за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=w3l433DL5UI
https://www.youtube.com/watch?v=GwvOZIsF7ck&t=7s,
3. Записати в зошити і вивчити
напам'ять визначення "художня деталь";
4. Прочитати новелу "Три
зозулі з поклоном", або прослухати за
покликанням https://www.youtube.com/watch?v=cgRcelvqnmA
підготуватись до її аналізу;
5. Знайдіть у новелі Гр.
Тютюнника «Три зозулі з поклоном» художні деталі; випишіть їх у зошит; усно
розкрийте значення кожної з них
27.01.23
Урок 35
Тема. Микола Вінграновський. Коротко про
поета, прозаїка, кіномитця. Вселюдські, національні мотиви крізь призму
"інтимного самоствердження". Інтимна лірика збірки "Цю
жінку я люблю". "У синьому небі я висіяв ліс" - поезія про
"вічну", одну-єдину любов, яка перемагає труднощі, долає час і
простір"
1. Опрацювати матеріал підручника Українська література 11 клас (с. 200-202),
основне законспектувати;
2. Перегляньте відеоурок з теми за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=gvKgDvGk8Oo&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k
3. Прослухати поезії за
покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=tfQ-wEgnRY0
https://www.youtube.com/watch?v=-tpY_FCcwLk&list=TLPQMjMwMzIwMjIaXvoGM4iE2w&index=1
зробити паспорт творів
4. Одну з
поезій (на вибір) вивчити напам'ять;
5. Письмово виконайте завдання
10 (1-5) (с. 202);
20.01.23
Урок 34
Тема.
Іван Драч - невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії.
Переосмислення жанру балади. "Балада про соняшник" - поетичний роздум
про суть мистецтва, процес творчості. Символічний образ соняшника, сонця
Теорія літератури: балада
1. Опрацювати
матеріал підручника Українська
література 11 клас (с. 197-199), основне законспектувати
2. Перегляньте відео
урок з теми за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=DVRJ-2EN-IQ&list=PLFVSJgZgf7h-qJBQG9cs8SUSNKxKdqt0k
3. «Балада про
соняшник» прослухати поезію за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=m8v8tC5Ek6Q,
зробити паспорт твору
4. Перевірте
виконану роботу (літературний паспорт ) за покликанням https://dovidka.biz.ua/balada-pro-sonyashnik-analiz/,
оцініть свою роботу
5. Домашнє
завдання: Українська
література 11 клас читати стор. 197-199, завдання 5
20.01.23
Урок
33
Тема. Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача. Основні мотиви творів
1. Перегляньте відео урок Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=VHQF9JclWL0&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть конспект
2. Перегляньте
відео урок Дмитро Павличко. "Два кольори", "Я стужився, мила, за
тобою..." https://www.youtube.com/watch?v=sw057qhBVIs&t=11s&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD,
зробіть літературний паспорт кожної поезії, визначте віршові розміри
3. Перевірте
свою роботу https://dovidka.biz.ua/dva-kolori-pavlichko-analiz/
( "Два
кольори"), https://dovidka.biz.ua/ya-stuzhivsya-mila-za-toboyu-analiz/
("Я стужився, мила, за тобою...") та оцініть
4. Домашнє
завдання: Українська
література 11 клас читати стор. 194-196.
16.01.23
Урок
32
Тема. Інтимна лірика В. Симоненка («Ну, скажи, хіба не фантастично…», «Ікс плюс ігрек»)
Роздуми над поезією митця та її мотивами.
1. Повторимо віршові розміри https://www.youtube.com/watch?v=sebI-aOHgfw&ab_channel=%D0%9D%D0%B0%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%8F%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE
2. Прослухайте В. Симоненка «Ну, скажи, хіба не фантастично…» поезію https://www.youtube.com/watch?v=XP1ScJHIkB8&ab_channel=YURAZVONAR, зробіть літературний паспорт
3. Прослухайте поезію В. Симоненка «Ікс плюс ігрек» https://www.youtube.com/watch?v=ec94wxSnglI&ab_channel=%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D0%90%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0, зробіть літературний паспорт
4. Перевірте літературні паспорти за покликанням https://dovidka.biz.ua/iks-plyus-igrek-analiz-virsha/ («Ікс плюс ігрек»), https://dovidka.biz.ua/nu-skazhi-hiba-ne-fantastichno-analiz/ («Ну, скажи, хіба не фантастично…»)
5. Домашнє завдання: Українська література 11 клас завдання 5 стор.193
13.01.23
Урок 31
Тема. Василь Симоненко. Коротко про митця («витязь
молодої української поезії») Традиційність його лірики. Образ України,
громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…), Мотив самоствердження
людини у складному сучасному світі, її самоздатність і самоцінність («Я…»)
1. Літературна хвилинка «Продовжи речення».
Нью-Йоркська група виникла …
Представники нью-йоркської групи ...
Василь Голобородько, Віктор Кордун,
Микола Воробйов -…..
Письмо, насичене міфологією,
філософськими роздумами, художньою умовністю називаємо …
Нове явище в українській культурі в
період «відлиги» називається….
2. Перегляньте відео урок Василь Симоненко. Коротко
про митця за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=joYiJhPKMNc&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD,
зробіть конспект
3. Перегляньте відео урок Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…) Мотив
самоствердження людини у складному сучасному світі, її самоздатність і
самоцінність («Я…») https://www.youtube.com/watch?v=2ogyjD3id9k&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD,
зробіть літературний паспорт
4. Домашнє завдання: Українська
література 11 клас читати стор 190-193.
13.01.23
Урок 30
Тема. Нова хвиля відродження української літератури на початку 1960-х років. «Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Його зв'язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття
1. Перегляньте навчальне відео до уроку «Шістдесятники. Новизна творчості» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=ALEz_QRcpoQ&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD, зробіть конспект
2. Опрацюйте матеріал підручникаУкраїнська література 11 клас стор 188-189, виконайте завдання 2
3. Домашнє завдання підготуйте коротку розповідь про «Шістдесятництво»
23.12.22
Урок 26
Тема. Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті
1. Перегляньте відео урок Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина, митець за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=CPCPOlAgboA, зробіть конспект
2. Зробіть цитатні характеристики малого Сашка і зрілого митця.
3. Зробіть літературний паспорт твору
16.12.22
Урок 25
Тема. Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність.
1. Виконайте тести за змістом «Щоденика» О. Довженка за покликанням https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=905817
2. Перегляньте відео урок Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=WLhaSHO5Z50, зробіть конспект
3. Опрацюйте матеріал підручника Українська література 11 класстор. 168-170
4. Домашнє завдання. Прочитати кіноповість
12.12.22
Урок 24
Тема. Джерело вивчення історії його
і трагічної доби – «Щоденник». Правда про український народ, його історію крізь
призму авторського бачення й оцінки.
1.
Перегляньте відео урок «Щоденник» –
джерело історії життя Олександра Довженка
2.
Ознайомтеся зі змістом «Щоденника» за
покликанням https://www.youtube.com/watch?v=OZsIJlKiPA0&ab_channel=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0,
зробіть паспорт твору
3.
Домашнє завдання. прочитати твір
О. Довженка «Україна в вогні»
12.12.22
Урок 23
Тема. Участь українських письменників у Другій
світовій війні. Олександр Довженко. Трагічна творча біографія митця.
1. Перегляньте
відео урок Олександр Довженко. Українська література в іменах
https://www.youtube.com/watch?v=XrLwo7Rv4J8&ab_channel=WiseCow, зробіть конспект
2. Перегляньте відео матеріали Велич особистості Довженка за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=wOUyYNA0Cvs&list=RDLVwOUyYNA0Cvs&start_radio=1&rv=wOUyYNA0Cvs&t=17&ab_channel=IrynaFarion, доповніть свій конспект
3. Домашнє завдання. Читати підручникУкраїнська література 11 клас стор.164-170
09.12.22
Урок 22
Тема. РЗМ(усно). Проблема свободи й боротьби за своє
визволення, активної життєвої позиції як вияву європейськості. Міні-твір «Григорій
Многогрішний – уособлення сили української людини»
1.
Опрацюйте матеріал
Творча спадщина І. Багряного ще
мало досліджена, але, без умовно, це була людина великого таланту і трагічної
долі. У своєму мистецькому самовираженні він був чесним і щирим. Саме цим
творчість І. Багряного — особлива. Людину він ніколи не показував жертвою,
котра згоріла в тоталітарному пеклі, а героєм, який уособлює нескорений
український народ.
Читаючи твір І. Багряного,
неможливо не зауважити, що герої схожі на самого автора. Його герої — це сильні
особистості, інтелігентні люди. Таким є сам письменник. Це людина, яка йде на
службу владі, не займає угодницької позиції, не є «хамелеоном» і його герой
теж. Ця людина, яка здатна на власні глибокі міркування.
Таким чином, справжній герой І.
Багряного — це людина з великої літери, гуманна, героїчна особистість, яка
прагне чогось вищого надприродного. Саме таким є Григорій Многогрішний — людина
чесна, принципова, вимоглива до себе і оточуючих, це людина, у якої загострене
відчуття несправедливості, це людина, яка не може терпіти зраду. Це людина, яка
ніколи і ні від кого не чекає допомоги, а навпаки намагається допомогти слабшим
від себе і в цьому йому Бог допомагає. І. Багряний вірить у здатність людей, а
не економічних чинників впливати на перебіг історії, тому й вітає прихід
надлюдини у доброму розумінні цього слова. Він мріяв про людину з «високою
стелею», людину цільну, хорошу й сильну, ніжну й вольову, невіддільну від свого
народу, про велетнів, здатних створити нову Україну.
Тож під час складання твору ви
маєте довести думку про те, що Г. Многогрішний є уособлення
сильної української людини.
2. Рекомендацій щодо
складання твору
Скласти твір на літературну
тему — виконувати роботу, що містить талант, обдарованість, творче натхнення.
Для того, щоб скласти творчу
роботу, необхідно:
- Визначити і розкрити
проблему, яка випливає із його заголовка.
- Дотримуватися обсягу твору.
- Скласти план викладу матеріалу.
- Слідкувати за логікою змісту і глибиною розкриття теми.
- Врахувати власну й авторську позицію.
- Зробити влучний висновок.
- Уважно ставитися до мовного
оформлення.
3. Опрацювання схеми
«Вимоги до написання творчої роботи» лексичне багатство
орфографічна
і пунктуаційна грамотність
стилістична
довершеність
охайність
образність
вислову
самостійність
аналізу
стислість,
конкретність у розкритті теми
змістовність
1.
Орієнтовний зразок творчої роботи на тему:
«Григорій Многогрішний — уособлення сили
української людини»
Роман І. Багряного «Тигролови»
піднімає тему протистояння людини і влади. А щоб протистояти радянській
системі, цій жорстокій машині знищення людей, треба було бути дійсно
непересічною особистістю. Саме таким робить автор свого героя Григорія Многогрішного.
Григорій Многогрішний — нащадок
славного козацького роду, автор не даремно вводить цю деталь. Кров славного
предка гетьмана Дем’яна Многогрішного, відправленого Петром І у Сибір, живе і в
Григорії, вона дає йому сили витримати катування, утекти з поїзда, витримати
шість довгих голодних днів у тайзі. Ця кров, а також відданість своєму народу,
віра у правду не дають йому здатись на милість ворогів, відмовитись від своїх
переконань. Многогрішний — надзвичайно освічена людина, «бортмеханік,
авіаконструктор», досконала фізично і духовно. Пройшовши через усі механізми
радянської «машини», знущання й катування, він не втратив можливості
захоплюватися прекрасним, кохати, не втратив вродженої доброти та щирості.
Опинившись у родині Сірків,
Григорій мав можливість відпочити душею, тут він був серед своїх, тут не треба
було контролювати кожний свій крок і вчинок. Автор розкриває перед нами іншого
Григорія — щирого, відкритого, справжнього патріота та знавця багатьох народних
звичаїв. Він швидко стає для родини Сірків членом сім’ї, адже цей юнак врятував
Наталку від кігтів ведмедя, і вже скоро Григорій називає Сірчиху мамою, а та
розповідає йому про життя переселенців з України. Тут письменник говорить про
іншу рису характеру героя — велику і ніжну любов до рідної землі, а саме через
цю любов він опинився у в’язниці, його серце болить за Батьківщину, яку
підкорили і планомірно знищують чужинці.
Григорій — носій найкращих
українських традицій, а тому так легко входить у родину переселенців, що
зберегла відданість звичаям батьків, він поєднує сучасне і минуле. Особливу
увагу привертає розповідь про зародження у серці Григорія кохання до врятованої
ним Наталки. Тут герой уже не сміливий і рішучий борець, а закоха-ний юнак, що
червоніє та боїться зайвий раз подивитись на кохану. Це почуття зцілює зранену
душу Григорія, але одночасно й завдає йому болю. Він розуміє, що його любов
нічого не може дати Наталці, бо в’язень-утікач має жити одним днем, і кожен
наступний день може стати останнім. Григорій тому здатний відмовитись від
любові.
«Сміливі завжди мають щастя»,—
колись сказала стара Сірчиха, і ці слова стали девізом Григорія. Життя
винагороджує його за сміливість — він також коханий Наталкою, і дівчина заради
цього кохання ладна поневірятися з колишнім в’язнем по всьому світу. Разом з
Наталкою Многогрішний тікає з Радянського Союзу, але має наміри повернутися в
Україну. І ще автор дає своєму героєві шанс помститися кату Медвину. Зустрівши
майора на полюванні, Многогрішний не вагається ані хвилини: він, убиває
Медвина, бо єдине, чого позбавлений герой, — це здатності прощати ворогів і
катів свого народу.
Григорій Многогрішний — новий
тип героя в українській літературі, це тип сильної особистості, здатної на
рішучі дії заради щастя своєї країни.
05.12.22
Урок 20- 21
Тема. Жанрові особливості (динаміка сюжету, неоромантичність та ін..). Вольовий характер Григорія Многогрішного. Родина Сірків, майор Медвин. Символіка роману. Ідея перемоги добра над злом. Актуальність для нашого часу
1. Згадаємо зміст роману «Тигролови» https://www.google.com/search?q=%D1%82%D0%B8%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8+%D0%B7%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82&rlz=1C1GGRV_enUA764UA764&sxsrf=ALiCzsZYOEgiQSlNI2i-mMPRONWMFVLQPw:1670310447197&source=lnms&tbm=vid&sa=X&ved=2ahUKEwihn_qmt-T7AhU_hP0HHcZuAf8Q_AUoA3oECAIQBQ&biw=1174&bih=512&dpr=1.5#fpstate=ive&vld=cid:6d287824,vid:kbkwEeJAUUY, зробити паспорт твору
2. Перегляньте відео Жанрові особливості роману І. Багряного «Тигролови» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=NhZyH9PUa_8&ab_channel=%D0%97%D0%9D%D0%9E%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F , зробіть конспект
3. Домашнє завдання. Зробити цитатну характеристику героїв роману.
02.12.22
Урок 19
Тема. Іван Багряний. Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція. «Тигролови» як український пригодницький роман
1. Перегляньте відео Іван Багряний. Основні віхи життя й творчості митця, його громадянська позиція за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=-ALEYKnwRjI&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть конспект
2. Перегляньте відео Велич особистості Івана Багряного та доповніть свій конспект https://www.youtube.com/watch?v=7tdIOZnvyZo&ab_channel=IrynaFarion
3. Домашнє завдання: читатиУкраїнська література 11 клас стор.159-163, знати зміст роману
28.11.22
Урок 18
Тема. Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми». «Напис на книзі віршів» - ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків
1. Перегляньте відео Художнє осмислення героїчної і трагічної історії України, оптимістичний висновок про її майбутнє в поезії «Уривок з поеми» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=hp08gjeywaY&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD, зробіть конспект
2. Прочитати поезію, зробити паспорт твору
3. Перегляньте відео «Напис на книзі віршів» - ліричний роздум про призначення поезії, важливості місії поета закарбовувати свій час для нащадків за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=zhDVfeeTsOc&ab_channel=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%BE%D0%BD%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BD, зробіть паспорт твору
4. Домашнє завдання. Виразно читати поезію
28.11.22
Урок17
Тема. Література письменників-емігрантів. «Празька школа» української поезії та її представники. Євген Маланюк. Коротко про митця
1. Переглянути навчальне відео Еміграційна література. Празька школа» української поезії та її представники за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=2adSLIN_B1s&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробити конспект
2. Перегляньте навчальне відео Євген Маланюк. Коротко про митця за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=qreK9CsCpN4&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть конспект
3. Домашнє завдання читати Українська література 11 клас стор. 151-153, доповнити конспект матеріалами відео https://www.youtube.com/watch?v=xxXZvqyjBc8&ab_channel=IrynaFarion
25.11.22
Урок 16
Тема. Знайомство з творчістю Сергія Жадана
2. Виразне читання поезій (текст можна знайти тут https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=358)
21.11.22
Тема. Позакласне читання. Улас Самчук «Марія»
1. Перегляньте навчальне відео Велич особистості Уласа Самчука за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=A68ZF5Am7-M&ab_channel=IrynaFarion
2. Ознайомтеся зі змістом твору Уласа Самчука «Марія» https://www.youtube.com/watch?v=QKT7_843vDM&ab_channel=%D0%90%D1%83%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B0.UA, визначте тема та ідею твору
3. Зробити паспорт твору Уласа Самчука «Марія»
Урок 14
Тема. Контрольний твір есе
1. Перегляньте навчальне відео Контрольне есе за покликанням https://www.google.com/search?q=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%B5%D1%81%D0%B5+11+%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81&rlz=1C1GGRV_enUA764UA764&oq=%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9+%D1%82%D0%B2%D1%96%D1%80+%D0%B5%D1%81%D0%B5+11&aqs=chrome.1.69i57j33i160l2.12342j0j7&sourceid=chrome&ie=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:f84d7379,vid:RG5FnlYfB78
2. Напишіть вільне есе за поемою в прозі Осипа Турянського «поза межами болю» на тему «Чи можлива гармонія в людському житті?»
18.11.22
Урок 13
Тема. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в
прозі, його вселюдська значимість і
всеохопність. Розгляд ідейно-художнього змісту окремих фрагментів твору, їх
коментування
1. Розгадайте
кросворд
По горизонталі:
1. Ім’я
одного з товаришів, що першим «заснув навіки»...
2. Одне з
лих, що допікали невільникам...
3. Один із
товаришів — справжній польський шляхтич...
4. Те, що
охопило майже всіх товаришів...
5. Скептичний
філософ повісті...
6. Один із
героїв, що не то співав, не то повторював колискову...
7. Сліпий
товариш за національністю був...
8. Цей герой
відрізав від мертвого шматок м’яса...
9. Саме це
приносить війна...
10. Один із
псевдонімів автора...
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
9 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
10 |
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
12 |
|
|
|
|
|
|
||||||
2. Опрацюйте теоретичний матеріал
Роман Федорів у передмові до збірки писав: «Осип
Турянський нічого у своєму творі не вигадав. Він, володіючи величезним матеріалом
[...], зумів «стиснути» пережите, переболене й перемучене у короткій повісті.
Відповідно був вибраний стиль: уривчастий, суворий й водночас — пісенно-поетичний.
Письменник, очевидно, й не міг тоді по Свіжих слідах писати розлого, довго,
рани його ще були свіжі, ще люто боліла душа, ще кожне слово, спогад, думка
були схожі на шрапнель, на розривну кулю, на холодне лезо багнета; ще ночами
йому снилися заметені снігом, скуті морозом і всипані солдатським трупом голі
албанські гори. У передмові до книжки він писав: «... Судилося нам пройти за
життя пекло, яке кинуло нас поза межі людського болю — у країну божевілля й
смерті». Тому його книжка й написана мовби одним подихом, вона повна крику,
розпачу, подекуди й патетики [...]; і ще ця книжка повна попереджень людству:
дивіться-но, що робить з людиною війна; і ще ця книжка повна віри в силу
людського духу: навіть у найскладніший час, коли героям твору довелося вибирати
між очевидною смертю і звироднінням, канібалізмом, вони обрали смерть, не
опустилися до звірячого самозахисту; і ще в цій книжці багато ніжних ліричних
струн: автор (і заодно його герой, Оглядівський) живуть спогадами про рідний
край, про любу дружину, малого сина — про звичайні і водночас великі людські
радощі».
Петро Карманський високо оцінив
«Поза межами болю»: «Ваш твір — це наймогутніша з відомих мені картин не тільки
в нашій, а й у цілій європейській літературі... Ваш твір викликає вражіння дійсно
пережитого, переболілого і списаного кров’ю серця. І змістом (ідейно) і формою
він має прикмету новітнього, наскрізь європейського твору, і я певний того, що
він здобуде право громадянства у всесвітньому письменстві. Це наймогутніший
протест (без протесту) проти останнього європейського злочину, це крик одчаю
душі людини, мужа, батька, а рівночасно вислів віри в людину, який Вам вдалося
так просто, а рівночасно так могутньо висловити трьома словами «є сонце в
життю»...
«Колізія між Космосом / Гармонією
/ Миром / Добром та Соціумом / Хаосом / Війною / Злом увиразнює трагедійність
авторської дихотомії «я» — «світ» у творах про війну О. Туринського, де «я» —
це людина, особистість, а «світ» — це хаотичний соціум» (Лариса Лебедівна).
Письменник втілив неоромантичну
ідею порозуміння і контакту зі світом, коли герой, з одного боку, відчуває
вплив всесильних «космічних сил», а з другого, починає усвідомлювати велику
значущість людських учинків і власну відповідальність за все, що коїться на
землі.
Повість-поема «Поза межами
болю» О. Туринського вирізнялася від творів західноєвропейських письменників
про Першу світову війну Е.-М. Ремарка, А.Барбюса, С. Мірівіліса, Е. Хемінгвея,
котрі воювали, як і О. Туринський, іншими настроями, ніж твори «втраченого
покоління», вірою в перемогу добра і світла над злом, «духу» над «тілом»,
любові над ненавистю. Усвідомлення ваги моральних цінностей, духовного вдосконалення
людини допомогло О. Туринському щонайглибше зрозуміти природу війни як
катастрофи. «...Повість О. Туринського — це серйозний внесок українського
письменника в художнє осмислення світовою літературою подій першої світової
війни» (Лариса Лебедівна).
3.
Виразне читання уривка з повісті (у II частині)
«— Я не тужу за ніким,— сказав
Добровський,— проклинаю цілий світ і серджусь навіть на своїх родичів. Навіщо
вони привели мене на світ? Невже це нужденне життя варте того, щоб його цінити
й за ним тужити? Не світить сонце нам ось тут, то взагалі не світить. Та
найбільш болюче те, що в людській душі погасло світло ідеї. Сучасна війна
обнизила людей до рівня найдикіших звірів. Найдикіше озвіріння обхопило тих
мужчин, які ані разу не конали в огні боротьби.
Та вже в найглибшу безодню
душевної гнилі впала найбільша частина женщин, які своєю брехливістю, облудою,
жорстокістю й безмежною жадобою гроша та своєю все свіжою різноманітністю
статевої розпусти перейшли тисячу разів найдикішого мужчину — хама. За що ми
боролися? Яка ідея цієї світової війни? Я вам скажу. Ми проломали сербський
фронт і сунемо, як море, вперед. На сто кроків переді мною бачу ось яку
картину: на землі лежить сербський жовнір, а мій капрал б’є його обома руками
раз у раз у лице. Підходжу близько й виджу, що серб уже давно мертвий. Розлючений
кричу до свого капрала:
— За що ти б’єш у лице трупа?
— За те,— каже він,— що ця сербська
собака не має ні сотика в кишенях.
Ось вам ідеал всякої війни! Ось вам образ людської душі!..
Із-за великої втоми мені приходилось тяжко говорити. Та все-таки я мусив
запитати:
— Добровський! Що ти зробив із тим
капралом?
— Я пустив йому кульку в лоб.
— Отже, тебе аж надто обурило
людське озвіріння. У твоїй душі, значить, і в душі багатьох людей живе ідея
людяності й добра. Ця ідея — де поки що іскра під попелом людського самолюбства
і звірячості. Та прийде час, і ця іскра вибухне могутнім огнем і спалить до тла
попелище ладу, опертого на звірячій боротьбі людини з людиною й народів з
народами.
— Якщо попіл не загасить перед тим
цієї іскри, — сказав Добровський.
— Ось тут між нами,— озвався
Ніколич,— заступлені австрійські народи, котрі так себе ненавидять і поборюють.
А проте, ми, їх сини, співчуваємо собі тут, наче брати. Ми тут уже здійснили
ідеал братньої прихильності й любові.
Добровський мовчав хвилину, опісля озвався з гіркою іронією:
— Яка ідея привела нас в албанські
нетра? 45 000 трупів невинних батьків і синів на шляху смерті! Якій ідеї
потрібні наші муки й наша смерть? Вона вже тут на нас чатує. І ще нині нас усіх
задушить крайно трусливим і жорстоким способом!
І не умремо ми навіть так званою геройською смертю, тільки погибнемо тут,
наче сліпі щенюки, кинені у стухлу, замерзаючу саджавку! І якщо сюди заблукають
колись ситі прогульковці, то про наші кості заговорить найперше, напримір, така
дама, у котрої буде замість душі здоровий питльований книш, який її так
розіпре, що вона буде похожа на ходячий тілесний бомбаст.
Ця жіноча діжа смальцю зашкварчить:
«Ті кості не роблять на мене вражіння ні як пережиття, ні як літературна
тема».
Хвилину думав Добровський, потім зітхнув:
— Тяжко конати серед грому гранат,
серед голоду й холоду, а ще тяжче жити серед нікчемності й хамства сучасних
людей. З цієї причини я, товариші, присягаю вам: коли яким чудом застане хтось
нас тут іще живими і схоче рятувати нас, то я скочу в дебру. Я не хочу назад
вертати в озвірілий світ.
Знов замовк, опісля глянув на хмари й на товаришів і сказав:
— Якби я був найвищим єством, яке
сплодило світ і життя, то, дивлячись на діла своїх рук і на ваші муки, я
запався би зі сорому на саме дно пекла.
Маю тільки одно бажання до життя: заки засну, хотів би наситити клятий
шлунок невеличкою мискою якої-небудь теплої страви... І коли б я був Шекспіром,
то сказав би тепер щось, похоже на оце: — Десять царів за один український
пиріг...»
4.
Завдання: визначити проблеми повісті.
Коротко схарактеризувати їх
□ Життя і смерть;
□ людина і війна;
□ держави і війна;
□ влада грошей;
□ духовність і моральні цінності;
□ боротьба духу і матерії;
□ людська доля, призначення
людини;
□ роздуми про Бога і шлях Ісуса
Христа;
□ місце митців у формуванні
людської свідомості, душі.
У повісті відображено проблематику кінця світової
війни і перших повоєнних років, коли передова частина європейської інтелігенції
досить чітко усвідомлювала, яким нечуваним злочином проти людства була
розв’язана імперіалізмом війна. О. Туринський виступив проти війни з усією
переконаністю інтелігента-демократа, що вийшов із селянської маси, яка
найбільше потерпіла. Антивоєнний пафос твору О. Туринського має досить міцний і
цілком реальний соціальний ґрунт. І якщо шукати аналогії, варто згадати
антивоєнні твори В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Маковея. В О. Турянського
багато спільного саме з їхньою демократичною позицією. Ще одна особливість
антивоєнного спрямування повісті-поеми «Поза межами болю» полягає в тому, що це
був, за одностайним визнанням критики, протест без протесту. Це означає, що О.
Туринський таврував війну не у формі безпосередніх публіцистичних виступів, а
художньо: розвитком сюжету, змалюванням персонажів, розкриттям їхніх думок,
висловлювань і, зрештою, усіх героїв твору. «Отим-то й висока художня форма
«Поза межами болю», що в ній нема ні сліду якоїсь буденної, журналістичної
тенденції, як це буває в багатьох інших творах»,— писав у післямові до
віденського видання повісті критик Роберт Плен. На антивоєнний пафос твору
працює вся змальована автором картина. Семеро полонених опинились серед зими в
горах Албанії і один по одному (за винятком автора) вмирають від виснаження,
голоду й холоду. Своїм життям і смертю, кожним своїм помислом, порухом
затьмареної стражданням і болем свідомості виносять грізний присуд тим, хто
кинув людство у страшну безодню війни. О. Туринський розвінчує імперіалізм як
такий. Вважаючи Першу світову війну несправедливою, він далекий від того, щоб
стати на бік якоїсь однієї з воюючих держав чи певної їх групи. Мабуть, не
випадково семеро учасників недолі виявились представниками різних національностей.
Самі герої усвідомлюють свою інтернаціональну спільність, яка склалася всупереч
намаганням вдасть імущих посіяти ворожнечу між надіями: «Ось тут між нами,— озвався
Ніколич,— заступлені народи, котрі так себе ненавидять і поборюють. А проте ми,
їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми тут вже здійснили ідеал братньої
прихильності і любові». Викриття імперіалізму і війни у поемі має всезагальний
характер. Але оскільки герої твору — громадяни австрійської держави, це
викриття здійснюється переважно на австрійському матеріалі. У гнівних
інвективах, проголошуваних біля згасаючого багаття, герої твору визнають, що
численні, позбавлені всякої мети жертви вояцтва цісарської Австрії,— безглузді.
«Яка ідея,— запитує Добровський,— привела нас в албанські нетрі? 45000 трупів
невинних батьків і дітей на шляху смерті. Якій ідеї потрібні наші муки і наша
смерть?»
У стражданнях багатьох сотень тисяч людей О.
Туринський звинувачує не окремі народи, а тих, у чиїх руках влада, хто вершив
долю мільйонів. «Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у
прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються! Хай би
вони самі відчули й пізнали бездонну глибінь людського страждання! Тоді боги
стали б людьми, а люди братами».
Конаючи від холоду і голоду, герої твору називають
винуватців свого лиха: «Наше тіло пожерли найбільші пани світу: царі і грошовладці,
а нам оставили тільки шкуряний мішок із душею і кістьми всередині». На думку О.
Туринського, саме людська нікчемність є причиною воєн. Невміння дослухатися
один до одного, невміння домовлятися, поступатися чимось, знаходити компромісні
рішення заради збереження миру. Людська пихатість і зарозумілість, гордовитість
і прагнення бути вищим — це і є, дійсно, та сама людська нікчемність, що не
дозволяє зберегти мир. І тоді приходить війна, яка руйнує життя людей, нівечить
долі.
Війна, полон, засудження військових злочинців — це
реальна ідейно-мистецька основа повісті-поеми «Поза межами болю». Але О.
Туринський у своєму творі, крім цих, порушував складні філософські,
людинознавчі проблеми, які виходять далеко поза рамки даного конкретного
історичного моменту.
І завдяки цьому книжка надовго зберігатиме не тільки
пізнавальне значення художнього документа певної епохи, а й лишиться
злободенною в найстислішому розумінні, відповідатиме душевним запитам читачів.
Основна філософсько-моральна проблема твору зводиться до визначення місця
людини в складному світі, і не просто місця, а й позиції громадянина щодо
грізних сил: природи, несправедливих соціальних законів, явищ самого фізичного
існування людини. І повість-поема О. Турянського підноситься до найвищих злетів
гуманістичної думки не лише постановкою, а й способом розв’язання цієї проблеми.
Хоч яке пекло людського існування розкрив перед нами письменник, хоч крізь які
муки провів він своїх героїв, але загальний морально-етичний пафос твору сповнений
оптимізму, що розкривається в афоризмі: «Є сонце в житті», висловленому незрячим
Штранцінґером. Вся внутрішня логіка повісті переконує, що зігріта й одухотворена
великою ідеєю воля людини може стати такою силою, яка здатна змагатися з
об’єктивними законами природи і перемагати навіть найбільшими зусиллями і «поза
межами людського болю». Віра в ефективність активної позиції людини, хоч би в
якій важкій ситуації вона опинилася, віра в світлі покликання її — ось що надає
повісті-поемі О. Турянського особливої ідейно-естетичної цінності,
невичерпаності щодо можливостей впливу і на сучасного читача.
5.
«Асоціації» Створити асоціативний ряд до
слів: війна, життя, смерть, доля, душа, людина, використовуючи зміст повісті.
6.
Робота зі
змістом повісті
Наведіть цитати, пригадайте епізоди на підтвердження того, що твір пройнятий
гуманістичним пафосом.
7.
Очікувані відповіді:
□ Товариші не кидають
Штранцінгера, допомагають звернути зі «шляху смерті».
□ Ніколич не допустив
«добровільної жертви товаришів», коли ті потерпали від холоду, відвернув від
канібалізму.
□ Добровський на дав спалити
скрипку Штранцінгера.
□ Оглядівський розділив кістку цукру
і порох, що знайшов у кармані, на 6 частин. Намагається зігріти замерзлі руки
Штранцінґера.
□ Сабо не дав кинутися Бояні у
прірву.
8.
Символи у
творі
Хрест на дорозі, могила, чорнії могутні скелі, чорні круки - символ смерті.
Скрипка — очі, мудрість, душа, духовність.
Верби, явір, срібна річка, жайворонок, небеса, рай, сонце, мати з сином — рідний край, життя,
майбутнє.
Дорога — доля, життя.
Вогнище — тепло, життя.
Родинне гніздо — надія, любов, на якій тримається світ.
9. Домашнє завдання. Дібрати матеріал для написання есе на одну з тем за творчістю М. Куліша, Б.-І. Антонича, О. Туринського.
18.11.23
Урок 12
Тема. Осип Турянський. Коротко про письменника. «Поза межами болю» - поема в прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.
1. Ознайомитися зі змістом поеми в прозі https://www.youtube.com/watch?v=MhgVxbx97qg&ab_channel=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0, зробіть паспорт твору
2. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=x1NxQJUP0EA&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть конспект
3. Домашнє завдання: прочитати поему, переглянути фільм https://www.youtube.com/watch?v=v5c0YClZmx4&ab_channel=MykolaHauryshchuk, знайти розбіжності.
11.11.22
Урок 11
Тема. Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, розвиток української літератури в Західній Україні до 1939. Богдан-Ігор Антонич. Коротко про митця. «Зелена євангелія», «Різдво», «Коляда»
1. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=3eN_E_udvjw&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, занотуйте
2. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=SitsCQ--igs&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть конспект
3. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=PT7iAjIFjEU&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть паспорт творів
4. Домашнє завдання: виразно читати поезію автора.
Урок 10
Тема. Сатиричне викриття бездуховності обивателів,
що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння. Драматургічна
майстерність автора. Актуальність п’єси для нашого часу.
Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем, як проблема національна... Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язувати її в білих рукавичках. М. Куліш
1. Словникова робота
Шовіні́зм — пропагування переваги одного народу (нації) над
іншими народами (націям) й
обґрунтування «права» на дискримінацію та пригнічення інших націй. (Войовничі
шовінисти русифікатори: т.Мотя, гімназійна вчителька Баранова-Козино)
Космополі́т або людина сві́ту, — людина, що ідентифікує себе більше за приналежністю до людства, аніж до окремого соціального класу, нації тощо.
Міщани космополіти (Мина,
його дружина Лина, донька Рина) Свідомі, але безпорадні українці (дядько Тарас)
Нігілізм — заперечення цінностей або заперечення установлених
суспільством норм, принципів, законів, авторитетів
Українофоби –
противники, ненависники всього українського.
Українофіли –
прихильники українців і всього українського (Мокій)
Манкурт- людина зі стертою історичною пам’яттю (Мина)
2. Пошукова робота (робота з текстом)
«Мина Мазайло» — зразок п’єси,
у якій змістовим стрижнем слугує певна ідея, а не дія. П’єса, є драмою ідей, де
слово переважає над дією, де зіткнулися різні політичні світогляди.
- Знайдіть майстерно розкидані у творі
«крамольні фрази» про комуністичну партію і можливість репресій в Україні. («Закохуються
ж так, що на розтрату йдуть, про партію забувають, і неабихто», «Скажіть, будь
ласка, у вас і партійці балакають цією мовою?.. Тоді у вас якась друга
партія...», «Скажи — нас нема!.. Нас заарештовано!», «Молодий ще,
двадцяти трьох нема, але стаж надзвичайний!», «А що, як сидить такий, що не
тільки прізвище, усю Україну змінив би», «Українізація — це спосіб
виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було»,
«Зостанеться єдина, неподільна... СРСР»)
- Знайдіть у комедії натяки на те, що згодом уся велетенська країна
перетвориться на суцільну тюрму чи концтабір, бо тільки в цих закладах немає
імен та прізвищ — в’язні відгукуються на присвоєні їм номерні знаки. («Кожний член великої
всесвітньої трудової комуни замість прізвища матиме свого номера, і все»)
- Знайдіть у тексті рядки,
чому комсомолець Губа мусить «пристати на пропозицію товариша Мокія — не
міняти прізвища Мазайло». Прокоментуйте їх. (Прізвище «...просте,
демократично- плебейське і не суперечить принципам ленінської національної
політики. Навпаки, прізвище Мазайло-Квач...трудового походження. Мокієві
предки або мазали колеса в колективних по ходах, або робили мазниці й
квачі...»)
- Чи використання слова «плебейське»
в поясненні комсомольця вносить додаткові смислові відтінки в текст?
Дослідіть, підтвердженням чого
є такі рядки, зверніть увагу на досконалість діалогів, гостроту реплік,
багатство мови, ремарки (у п’єсі їх більше 300), які доповнюють репліки дійових
осіб. Чому п’єсу неможливо якісно перекласти іншою мовою?
□ «Однині я — Мина Мазєнін. (Став перед
люстрою.) Здрастуйте, Мазєнін Мино Маркевичу! (Привітався на другий
голос.) А-а, добродій Мазєнін? Моє вам!.. (Ще привітався на третій
голос.) Мазєнін. (Помріяв трошки.) Ви не знайомі? (Подавши комусь
руку.) Дуже приємно — Мазєнін. (Уклонився.)».
□ «Рина (за копію). Ослице! Дай я допишу!
Мати (вирвала назад). Я сама!»
□ «Скажіть, чи можна змінити своє прізвище і як? І
чую арихме- тичний, щодалі симпатичніший: «Можна!» Ура! — крикнуло серце» (Мазайло).
□ Ремарка. (Вернулась, і з нею увійшла суха,
потерта якась дама в довоєнному вбранні.)
□ «А як хочеться знайти собі такого друга, теплого,
щирого, щоб до нього можна було примовитись словом із Грінченкового словника
та й з власного серця...» (Мокій).
□ «Оце саме «ге» і є моє лихо віковічне. Прокляття,
якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю
не те що чистою руською, а небесною, ангельською мовою» (Мазайло).
□ «М о к і й. Мазайло!
Мазайло. Я вже не Мазайло.
Мокій. Ти вже не Мазайло? Дак
хто ж ти тепер? Хто? Мазайло. Я? Я тепер поки що ніхто, але я буду...»
□ Ремарка. (А тьотя ходила Наполеоном і думала.)
□ «Не пускай його! Скажи — нас нема!.. Нас
заарештовано!» (Мазайло з дружиною).
□ «Тьотя. Єтого не может бить!
□ Дядько Тарас. Доводи?
□ Тьотя. Доводи? Да етого не может бить, потому што єтого не может бить нікада».
□ «Просимо, товариші, молодії люди комсомольськії,
просимо сідати!..» (Тьотя Мотя).
□ «По-моєму, прілічнєє бить ізнасілованной, нєжелі
українізірованной» (Тьотя Мотя).
1. Домашнє
завдання виконати тести https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4869248
11.11.22
Урок 9
Тема. Сатирична комедія «Мина Мазайло» проблема готовності українського суспільства бути українським. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації
1. Ознайомтеся зі змістом твору І. Карпенка-Карого «Мина Мазайло» за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=8hvGB86_4EU&ab_channel=%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%9B%D0%B5%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0
2. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=Kg3KTWIYfXc&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробіть паспорт твору
3. Домашнє завдання перегляньте фільм за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=a3pwJjZoci8&ab_channel=LAWNET,
читати стор. 117-127 підручника
04.11.2022
Урок 8
Тема. Розвиток національного театру, драматургії 1920-1930р.р. Микола Куліш. Основне про життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок з театром Л. Курбаса.
1. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=PgPT93uQ80w&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, занотуйте цікаві факти
2. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=0QHxWuHqy4g&ab_channel=WiseCow,
https://www.youtube.com/watch?v=5pG7KUTKMTg&ab_channel=IrynaFarion, зробіть конспект
3. Домашнє завдання: опрацюйте матеріал підручника Українська література 11 стор.115-120
04.11.2022
Урок
7
Тема.
Контрольна робота. Прозове розмаїття (тести)
1. Виконати тестові завдання
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7743182
27.10.2022
Урок
6
УРОК МОВЛЕННЄВОГО РОЗВИТКУ «НІКОЛИ НЕ СМІЯТИСЯ БЕЗ
ЛЮБОВІ…»
Тема.
Написання гуморески
Мабуть,
найбільше посмішок в українській літературі отримав від читачів Остап Вишня. Відомий український
гуморист і сатирик ніколи не мав ніяких нагород і відзнак, але був
по-справжньому народним митцем, лікарем-сміхотерапевтом. Колективний портрет
українських письменників 20-х років
ХХ століття був би неповним без талановитого сміхотворця Остапа Вишні.
Отже, на сьогоднішньому
уроці ми спробуємо написати свій власний гумористичний твір.
Крім того, ми спробуємо
уявити, а яким би був Остап Вишня, якби він жив у 21 столітті? Якими були б
його твори? Якими засобами впливу на читача він би користувався?
1.
Пам’ятка
для успішного написання твору
1.
Обирайте тему не найлегшу, а таку, яка викликає у вас цікавість і хвилює,
визначте обсяг матеріалу, який вона охоплює, щоб не відхилятися від теми.
2.
Продумайте основну думку вашого твору і намагайтесь усе підпорядкувати її
розкриттю, по можливості доберіть до твору влучний епіграф.
3.
Складіть повний та чіткий план і дотримуйтесь його, пишучи твір.
4.
Намагайтесь оригінально почати роботу, щоб одразу зацікавити нею читача,
звернути увагу на те, щоб вступ був пов'язаний з темою.
5.
Стежте за логічною послідовністю у викладі матеріалу в основній частині твору.
6.
Тему розкривайте глибоко і всебічно, уникайте загальної описовості, наводьте
конкретні факти для підтвердження своїх думок.
7.
Правильно цитуйте, але не переобтяжуйте свою роботу великими цитатами.
8.
Подумайте, який стиль відповідатиме темі твору, намагайтесь писати охайно,
правильною літературною мовою, грамотно, просто, своїми словами, не забувайте
про абзаци.
9.
Пам'ятайте, що читач мусить відчувати ваше ставлення до того, про що ви пишете.
І порада від самого
письменника:
«Коли входиш у літературу, чисть черевики! Пам'ятай, що там був Франко, був Мирний,
був Шевченко!»
На все життя: Усміхайтеся, усміхайтеся й ще раз усміхайтеся!
Сміх – це здоров`я,
усмішка – краса.
Нехай усмішка буде вашою хорошою звичкою!
Усміхайтеся частіше, оточуйте себе добром і будьте щасливі!
Завдання. Написати гумореску,
користуючись порадами, або зробити блог Остапа Вишні
Урок 5
Тема. Оптимізм любов до природи,
людини, м’який гумор як риса індивідуального почерку Остапа Вишні («Сом»).
Пейзаж, портрет, характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я,
приказки в усмішках
1. Перегляньте
відео за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=1od20AZ36O8&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E,
перевірте правильність складених вами паспортів творів
2. Виконайте
інтерактивну вправу за покликанням
3. Послухайте
усмішки та намалюйте малюнок до усмішки, яка найбільше сподобалася
https://www.youtube.com/watch?v=O1aFQn42ApM&ab_channel=AudioSlovo
4. Домашнє
завдання. Підготувати доповідь про роль пейзажів у усмішках Остапа Вишні
Урок
4
Тема. Остап Вишня ( Павло Губенко). Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920 роки. Усмішки «Моя автобіографія», «Письменники»
1. Переглянути відео за покликанням
https://www.youtube.com/watch?v=eQfRqYdPE24&ab_channel=%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%97%D0%9D%D0%9E, зробити конспект
2. Прослухати гумореску «Письменники» https://www.youtube.com/watch?v=QMhenisG6wg&ab_channel=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C, зробити паспорт твору
3. Прослухати гумореску «Моя автобіографія»
4. Домашнє завдання: виразно читати гумореску Остапа Вишні
Урок №3
Тема. Зображення «цілісної» людини: в єдності біологічного, духовного, соціального. Образ українського інтелігента Степана Радченка, вихідця із селян, еволюція його характеру, проблеми ствердження в міському середовищі. Морально-етичні колізії твору. Жіночі образи в ньому.
Матеріал для здобувачів освіти (законспектувати основне)
Світова література має багато образів міста, у французів О. де Бальзака, Є. Золя, Г. де Мопассана знайдемо величні образи Парижа, у російських письменників А. Бєлого, Ф. Достоєвського – Петербурга, у англійців Ч. Деккенса і У. Теккерея – Лондона. Цю традицію можна знайти також і в українській літературі, зокрема у творах І. Нечуя – Левицького бачимо панорами Києва.
Роман В.Підмогильного «Місто» розгортає перед читачем панораму Києва початку 20-х років ХХ століття. Образ міста – ключовий у романі. Бачимо його різним: яскраво-сонячним і похмурим. Автор малює жебрацькі околиці з хлівами, худобою і елітні квартали з розкішними квартирами, вокзал і казино, театр і пляж, кав’ярні і базар. Місто водночас і хаотичне, і гармонійне. Воно живе своїм життям. І ти або приймаєш його ритм, або міське життя не для тебе. У романі світовий мотив підкорення людиною міста як шлях розвитку людської цивілізації набув модерністичного забарвлення, психологічно – філософського трактування. Із розвитком міст тисячі сільських хлопців і дівчат потягнулись до них. Серед них герой твору, Степан Радченко, їде на навчання на три роки, як він думає, але залишається назавжди. Степан проходить болісну еволюцію характеру, завойовуючи місто.
Основну увагу автор зосереджує на «діалозі» героя і Міста. На фоні міста характер героя змінюється. До міста Степан приїжджає з благородними намірами і вивчитись, і повернутись в село. Навіть переживаючи ворожість до Міста, відчуває, що те завойовує його душу. Сильна натура, Степан, у свою чергу, прагне завоювати Місто. У цьому він не гребує ніякими засобами. Жінок, які любили його і серед яких Степан шукав спокою, він використовував у досягненні своєї мети. Штучність, фальшивість поведінки багатьох городян герой не відкине, а швидке перейме. Після досягнення певного становища він відчуватиме свою самотність. Тому все частіше спливатимуть спогади про село. Місто не принесе Степанові гармонії і спокою. Він відчував духовну пустоту.
Саме тривога, дисгармонія приховувалися у сокровенних надрах внутрішнього світу головного героя, а це ЕКЗИСТЕНЦІЯ.
1.Теорія літератури (запишіть визначення)
Екзистенціалізм — філософський напрям, який сформувався у французькій філософії та літературі в першій половині XX ст. Його основоположником є датський філософ Серена К’єркегор (кінець XVIII ст.), який уважав, що наука недостатньо звертає увагу на конкретну людину, її переживання та страждання, емоції та думки.
Визначальні риси екзистенціалізму:
- абсурдність буття,відчай,страх смерті;
- особистість має протидіяти державі,суспільству “ворожому” середовищу;
- вища цінність у свободі особистості;
- існування людини тлумачиться як драма свободи;
- в художніх творах розповідь ведеться від першої особи.
2.Як ви розумієте, що таке психологізм? (Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. У психологічному творі увага автора переноситься із зовнішнього (подієвого) сюжету на внутрішній (психологічний), він відслідковує всі порухи душі своїх героїв, намагається розкрити їх роздуми й мотивацію вчинків, показати нелегкий шлях внутрішніх колізій
В. Підмогильний досліджує людину, поєднуючи естетичні засади психологічного роману та філософію екзистенціалізму.
- Головний герой роману «Місто» Степан Радченко виходець із села, його справедливо можна назвати герой – маргінал.
Степан Радченко – неоднозначний герой. Він є ані позитивний, ані негативний. Читач не знайде в романі оцінки вчинків головного героя іншими персонажами, бо всі події переломлюються через свідомість Радченка. Сам автор ніде не схвалює і не осуджує свого героя. Така манера оповіді зближує В. Підмогильного з творами Гіде Мопассана та Оноре де Бальзака.
Персонажі:
Степан Радченко — головний герой:
| Критики переконані, що головний герой багато в чому схожий на самого автора, тому портрет Валер’яна Підмогильного |
«За свої двадцять п’ять років він був підпасичем-приймаком, потім просто хлопцем, далі повстанцем і наприкінці секретарем сільбюро Спілки робземлісу».
«На зріст він був високий, тілом міцно збудований і смуглий на обличчі. Молоді м’які волосинки, не голені вже тиждень, надавали йому неохайного вигляду. Але брови мав густі, очі великі, сірі, чоло широке, губи чутливі. Темне волосся він одкидав назад, як багато хто із селюків і дехто тепер з поетів».
«Культурних сил треба нам, от що», — міркував Степан, і йому приємно було, що він тільки тимчасово, на три роки, покинув свої стріхи, щоб вернутися потім при повній зброї на боротьбу і з самогоном, і з крадіжками, і з недіяльністю місцевої влади».
«…зненацька згадав про фізкультуру. Йому конче захотілось розпочати день нормально, по-міському, так, ніби він уже зовсім у нових обставинах освоївся. Важливо ж відразу поставити себе в норму, бо норма й розпорядок — перша запорука досягнень!» - таким Степан розпочинав своє життя у Києві.
Надійка — дівчина з села, знайома і згодом подруга Степана.
«Справді, Надійка здавалася йому кращою від усіх жінок на пароплаві. Довгі рукава її сірої блузки були миліші йому за голі руки інших; комірець лишав їй тільки вузеньку стьожку тіла на видноті, а інші безсоромно давали на очі всі плечі й перші лінії грудей. Черевики її були округлі й на помірних каблуках, і коліна не випинались раз у раз з-під спідниці. В ній вабила його нештучність, рідна його душі. До тих інших жінок він ставився трохи погордо, трохи боязко».
«Ця дівчина, що ще недавно так його вабила, враз стала його кошмаром. Його кохання виявилось фальшивим папірцем, втрученим серед метушні, і він викинув геть цей непотріб, лютуючи і себе маючи за обдуреного. Вона ж була від села, що зблякло в ньому, була дрібним епізодом того зруху, що його охопив, хоч болючим, тяжким, мало виправдним».
«Гидким злочином уявлялось йому обернути блакитнооку Надійку в куховарку, прибиральницю, в охоронця пісного добробуту молодого міщанина».
«Розумів тепер, що вона завжди присутня була в його душі, як кличний дзвін із далечини, що породжувала в ньому своїм подихом тривогу, з’явилась йому в мріях, і він не пізнавав її аж досі; що і в інших він любив тільки її, а в ній любив щось безмежно далеке, якийсь неспізнанний спогад, ледве чутну луну з-за горбів свідомості. Він почував тепер, що не забував її ніколи, що шукав її весь час у нетрях міста, і вона була тим вогнем, що горів у нім, пориваючи вдалеч. Вертаючись до неї, він знаходив себе. Вертаючись до неї, він ніби відживляв те, що загинуло, те, що зникло від його хибності, що сам у засліпленні зруйнував».
Завдання№1: дати відповідь на запитання: Чому, на Вашу думку, Степан закохався у Надійку і чому врешті покинув?
Тамара Василівна Гніда (Мусінька) —дружина крамаря у якого жив Степан, його коханка;
«У неї була товста, округла спина — роздобріла на довільних харчах! В її умінні любити не було нічого штучного, хоч слово «любов» було її найулюбленішим жартом… Мусінька ніколи ні про що серйозно не казала, ніколи не турбувала його своєю душею, і він мусив би вельми вдячним їй за цю пільгу бути, бо знати чужу душу надто важкий тягар для власної душі».
«Ніколи ще так прикро не впадала йому в очі щуплість її щік, помережених дрібними зморшками, недокрівність уст та розлеглість грудей, що невблаганно розпливались. Радісний дівочий усміх був гримасою на її пристаркуватім обличчі, і він не міг побороти в собі зухвалу думку, що коли вона гідна була першокурсного студента, то ніяк не варта першорозрядного лектора».
Завдання №2: дати відповідь на запитання: Як відреагував Степан на занепад покинутої ним коханки?
Зоська Голубовська — міська дівчина, кохана Степана;
«Він глянув на неї, вражений її задерикуватим тоном. Мале на зріст — йому якраз під пахви, худеньке, в плескатому капелюшкові… Вона зиркнула спідлоба на юнака, руку свою прибрала й ішла далі своїм чітким, майже військовим кроком».
«Саме міськість і вабила його в ній, бо стати справжнім городянином було першим завданням його сходу. Він ходитиме з нею скрізь по театрах, кіно та вечірках, дістанеться з нею суто міського товариства, де його, певна річ, приймуть та вшанують».
«Він снив. І раптом у цій примарній мандрівці по ясній країні кохання йому назустріч вийшла маленька бліда постать, похила й скорботна, як придорожня жебрачка… Зоська! Страшний жаль згнітив його на спогад про дівчину, що була вже вичерпана його чуттям, яку вже покинула його душа у своєму простуванні. Образ її викликав тугу, а не порив, біль за безглуздий лад життя…».
Завдання №3: дати відповідь на запитання: Чому Степан звернув увагу на Зоську, чим вона його привабила?
Рита — балерина;
«Вона складена була з двох тонів, без жодних переходів між ними — чорного: волосся, очі, сукня й лаковані черевики, та смуглого: обличчя, тіло рук і плеча та панчохи, і це просте поєднання надавало її постаті гордого чару; жодних кучерів чи гребінців у рівній зачісці, жодних прикрас чи гаптування в рівній сукні, що від стану трохи ширшала й немов підрізана була внизу, як і пасмо над чолом. Все чорне мінилось на ній від жвавих очей, а смугле застигло, життя було в убранні, а в тілі сон».
Завдання: дати відповідь на запитання: що символізує кожна жінка у житті Степана?
Відповіді на ці запитання стануть частиною Вашого твору, використовуйте їх, бо становлення Степана-міщанина не обійшлося без впливу особистих стосунків на його сприйняття себе та на формування впевненості в собі.
Степан, мов по драбині, піднімався вгору до своїх цілей, використовуючи увагу жінок, та залишав їх, коли відчував, що вони йому не потрібні, виконали свою функцію та стали тягарем.
Урок №2
Тема. Світові мотиви підкорення людиною міста, її самоствердження в ньому, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».
1. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=UJIAGejFAwI
, давйте відповідь на питання " Чи покорив Степан Радченко місто?"
2. Опрацюйте матеріал підручника Українська література 11 стор 93-96
Урок №1
Тема. Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях, трагічна загибель. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач.
1. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=GJFGW9KcYuQ, зробіть конспект
2. Опрацюйте матеріал підручника Українська література 11 стор 85-92
Немає коментарів:
Дописати коментар